Борис Грінченко укладає словник української мови. «Нет этой мовы, да и быть не может, Не может быть», – із мракобісся чуть. Зловісний погляд, дихання вороже,
Позначка: Батьківщина
ВОСПОМИНАНИЕ
Синие ночи, рассветы у моря, Лица знакомые старых друзей, Поля к горизонту, где вольному воля Что может на свете быть лучше, милей? Тут сердце испытано
Ностальгія
Болить душа за рідних, домом, Щемить за родом, що помер. Ця згадка завжди в горлі комом З пройдешнім часом, ще й тепер. Чи світла, чи
Матусі
Болить душа, палю з досади, Виходжу мовчки на поріг, Думками десь біля огради, З могилки відкидаю сніг. Сьогодні буде шосте січня. Для мене це число
Сіті
Не пильнуй мене, сварлива, все рівно втечу і край. В неї усмішка вразлива І на серці завжди Рай. Пригорну її й забуду Про недоленьку і
Дарина Демченко
Учениця 2-Б класу НВК №1 імені П.І. Калнишевського , м. Ромни. Я бачу Я бачу небо понад нами, Воно прозоре – мов жива вода. І