Пам’яті Ірини Шевченко та її донечки Софійки Спи, моя доню, моє янголятко, Поруч матуся, тепер вже навіки, Вщухли тривожні пронизливі крики, Спи, не лякайся нічого,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Пам’яті Ірини Шевченко та її донечки Софійки Спи, моя доню, моє янголятко, Поруч матуся, тепер вже навіки, Вщухли тривожні пронизливі крики, Спи, не лякайся нічого,
Руднєв Андрій Володимирович Народився у м.Ромни 09 серпня 1983 року. Старший лейтенант 25-ї окремої повітряно-десантної бригади. Проживав із сім’єю у с.Вільне Самарівського району Дніпропетровської області.
Знов оглядаюсь згадкою в минуле – Рятую душу від проблем війни… Ровесники не знали і не чули, і тільки лиш сьогодні жах збагнули, як полетіли
Іноді достатньо однієї старої фотографії, щоб розпочалася справжня історична подорож. Саме так сталося і цього разу. Випадково натрапивши в інтернеті на чорно-білу світлину старовинної садиби,
ПРИСВЯЧУЮ загиблим колегам моєї школи, яку знищив ворог. Цвітом вишень життя в школі пролетіло, Час веселий збіг струмочком – нанівець… В цій оскомі терпне серце,
Проклятий враже, нас не налякаєш Відсутністю і світла, і тепла. Погано ти, моsковіє, нас знаєш, І тільки трупи по Вкраїні розкидаєш, – Своїх в полях