… Інша назва – « Як жити й померти людьми» – про спокуси і пристрасті, й фініш забігу. …Нині вперше прохаю тепла у зими й
Позначка: совість
Цей захід сонця схожий на печаль
Цей захід сонця схожий на печаль, яку несу в собі отак роками між тим, що відкривається очам: і правдою живою, і плітками. По небу щедро
В душі моїй вирують почуття
В душі моїй вирують почуття, лягають з часом в лірики рядочки. Поезія – це все моє життя те, за яке не буде каяття, а збірки
Оповита кров’ю воля…
Вклоняюсь доземно померлим солдатам, Що нас захищаючи рвалися в бій. Вклоняюсь доземно всім хлопцям, дівчатам, Що втратили безліч нездійснених мрій. Стаю на коліна я перед
Столиця
Свистіли столицею снаряди. Столицю струснуло. Спалахи сліпили Сонце. Сонце сипало сіллю. Сховку!.. Сльозою-сльотою сурмив світанок. Скрикують сполохані сни. Спечені скалки скла сповзають, сипляться страхом смерти.
Прокидайся…
Прокидайся… Війна. Почалося. Наче сонце, а все як туманом. Ми кричали у світ стоголоссям. І вже рік в нас триває той ранок: Метушливо стривожені люди.