Іноді достатньо однієї старої фотографії, щоб розпочалася справжня історична подорож. Саме так
Читати далі
Історія садиби Терновців: від величі до забуття
Іноді достатньо однієї старої фотографії, щоб розпочалася справжня історична подорож. Саме так сталося і цього разу. Випадково натрапивши в інтернеті на чорно-білу світлину старовинної садиби,
Пам’ять
ПРИСВЯЧУЮ загиблим колегам моєї школи, яку знищив ворог. Цвітом вишень життя в школі пролетіло, Час веселий збіг струмочком – нанівець… В цій оскомі терпне серце,
Проклятий враже, нас не налякаєш
Проклятий враже, нас не налякаєш Відсутністю і світла, і тепла. Погано ти, моsковіє, нас знаєш, І тільки трупи по Вкраїні розкидаєш, – Своїх в полях
Через таких, як ти
«Через таких, як ти» – образливо лунало, У серці вмить прорізало ножем, А я у відповідь тихенько усміхнулась, Тримаючи в душі болючий щем. «Через таких,
Цвіте жасмин
Цвіте жасмин у срібній тишині, І поїть ніч солодким ароматом, І місяць ніжно світиться в вікні, Мов тихий спогад, в давньому стакато. Цвіте жасмин –
Лавра
ПРОЛОГ: ГОЛОС ВІКІВ: Над сивим Дніпром, де чіпляються хмари за кручі, де вітер полоще козацькі старі знам´ена, стоїть вона – велич, крізь бурі й віки