Потоком ніжності, чи радості, чи болю, З душі людськóї виринаючи нестримно, Немовби птах, що врешті вирвався з неволі, Поезія народжується дивна. Їй не властиві ні

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Потоком ніжності, чи радості, чи болю, З душі людськóї виринаючи нестримно, Немовби птах, що врешті вирвався з неволі, Поезія народжується дивна. Їй не властиві ні
Ніхто не захистить. Ти сам на сам. Встаєш і йдеш під кулі, щоб не впасти. Не віддавай мене! – я не відддам, – бо чорний
До весни лишилися години. Час біжить, цей цикл не зупинить. Та весна засмучена, в тривозі, Поряд неї дрон страшний летить. Сльози накотилися на очі. Скільки
СВІТЛО у ТЕМРЯВІ (ВІРШЕЛА) Першого дня, на світанку, важко було вірити, що це – всерйоз, хоча навколо чулиця вибухи і горіли будинки, автомобіли, магазини… Другого
Ванько, з зе-електорату, Завітав в сільпо. Було з чого вибирати, Не штовхав ніхто. Нова ера вже настала, Так як і хотів. Грошей не було чимало,
Квадроптих І-а частина: На полі чорнім, де палає й тінь, горить земля від крику і проклять. Серед зірок розсипаних камінь, ніхто не зміг провину приховать.