Осінньо-ржавий кінетизм, культ пільгоправних клумб міськради, не в пору – дух велопараду, сезонний водогону тиск , гіпертонічний жовтня криз , що став інсультом листопаду. Лише
Позначка: художник
Чортів час
В пеклі мірялись чортяки В кого довший хвіст. Хизувались скотиняки, Виміряли зріст. В нас хвости най-най завдовші, Аналог знайди. І міцні вони, і товщі Кращі,
Минувщину забуту повертаю
Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
Василівська церква
В одному комплексі із Святодухівським собором розміщується Василівська церква, – цегляна, тепла, побудована в 1747 році (Архітектор Червінський), кам’яна дзвіниця в одному комплексі з церквою.
Соломка Євгеній Анатолійович
Соломка Євгеній Анатолійович народився 18 грудня 1981 року у м. Ромни Сумської обл., у родині робітників. Навчався в Роменській ЗОШ №7. Дитинство Євгенія пройшло у
Микола Андрійович Троценко
Микола Андрійович Троценко народився 24 грудня 1938 року у селі Перекопівка Роменського району. З дитинства хлопчик захоплювався малюванням. Прекрасні вишиванки мами запали йому в душу.
Волошенко Андрій Прокопович – архітектор, живописець, графік, музикант
Народився 19 серпня 1883 р. в с. Процівка Роменського повіту Полтавської губернії ( тепер – м. Ромни , Сумська область) у селянській родині. Малюванням захоплювався
“Лист до Московії” (2)
“Культурная російськая еліта”, Ах, як же вам закрили всім роти. Ви пишете про зиму та про літо, А правду не говорите, скоти. Ви сидите так
Це до тебе пливуть почуттів кораблі
Це до тебе пливуть почуттів кораблі, Зупиняючи вітер, що прагне за обрій Донести обережно зворушений флірт, Обрамований серцем у наміри добрі. Відчуття підіймають до сьомих
Сонця промені наскрізь прорізали ранок
Сонця промені наскрізь прорізали ранок, Обгорнули хмаринки, що високо в небі пливли… Перші тіні дерев уляглися на ганок, Смілі кроки зробивши в цей день із
Минає все
Минає все, — як це от речення й наступне. Дощем прошито звичні тротуари. Останнє яблуко не за горами гупне, і перший сніг завіє надто рано.
Полювання на вірша
Сливоока мисливиця звіра із себе виманює, в хитрій руці – кольоровий привабливий спогад і – чорний, загострений, мов капуцин. А мисливське натхнення – що пензель: