Інтимно-ліричне Я напишу тебе музикою, Я напишу тебе Словом – і станеш ти Піснею… Я напишу тебе Фарбами, Я напишу тебе Кольором – і станеш
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Інтимно-ліричне Я напишу тебе музикою, Я напишу тебе Словом – і станеш ти Піснею… Я напишу тебе Фарбами, Я напишу тебе Кольором – і станеш
Грійся, метелику, грійся. Літа лишається – місяць. Ще невловимі печалі… ми їх щораз приручали. Пише фрагменти прологу тиша ріки: про дорогу звіяного падолисту – плине
Своїм внукам – близнюкам присвячую. Будь гідним сином України, Свого народу і родини! Будь гідним слова – я Людина! Захиснику наш, рідний сину! Хай віра
Не ображайте матерів, бо в них життя лишилось мало, Не раньте серце сивиною, не сійте в душі гіркоту. Вона ж колись над вашим ліжком всі
Пам’яті Ірини Шевченко та її донечки Софійки Спи, моя доню, моє янголятко, Поруч матуся, тепер вже навіки, Вщухли тривожні пронизливі крики, Спи, не лякайся нічого,
Знов оглядаюсь згадкою в минуле – Рятую душу від проблем війни… Ровесники не знали і не чули, і тільки лиш сьогодні жах збагнули, як полетіли
ПРИСВЯЧУЮ загиблим колегам моєї школи, яку знищив ворог. Цвітом вишень життя в школі пролетіло, Час веселий збіг струмочком – нанівець… В цій оскомі терпне серце,
Проклятий враже, нас не налякаєш Відсутністю і світла, і тепла. Погано ти, моsковіє, нас знаєш, І тільки трупи по Вкраїні розкидаєш, – Своїх в полях
«Через таких, як ти» – образливо лунало, У серці вмить прорізало ножем, А я у відповідь тихенько усміхнулась, Тримаючи в душі болючий щем. «Через таких,
Цвіте жасмин у срібній тишині, І поїть ніч солодким ароматом, І місяць ніжно світиться в вікні, Мов тихий спогад, в давньому стакато. Цвіте жасмин –
ПРОЛОГ: ГОЛОС ВІКІВ: Над сивим Дніпром, де чіпляються хмари за кручі, де вітер полоще козацькі старі знам´ена, стоїть вона – велич, крізь бурі й віки
Намалюй мені казку-картинку В ясні очі мої подивись… Зупини плин років на хвилинку І зігрій, як бувало колись. Зачини на замки всі ворота І надовго