Вже прокидається ранок, Світло в вікні мерехтить. Творчий і теплий світанок Ми зустрічаєм в цю мить. . Десь у своїм інтернеті Ти виставляєш вірші́… Звешся
Позначка: українка – найкраща жінка
Формати
Формати, стандарти, незрілі етюди, Записані фрази, і практики Вуду, Намолені стіни, замовчана правда, Ілюзія щастя, прихована зрада… Ковтаючи сльози, крокуємо прямо, Розрідженим «фейрі» виводимо плями.
Минає все
Минає все, — як це от речення й наступне. Дощем прошито звичні тротуари. Останнє яблуко не за горами гупне, і перший сніг завіє надто рано.
Вічний рух дерев
Цей вічний рух дерев, коли вони в оголенні своїх плечей та стегон дають дорогу вечорам сумним, вітрам розгульним, дощовим шерегам, загострить власне світосприйняття: від простору
По опавшим листьям…
По опавшим из ясеня листьям Барабанят дожди октября, А в асфальтовой лужице чистой Искупала свой лучик заря. . Дарит осень курьёзов моменты, Преподносит сюрпризы опять…
Одинокое сердце
– Не родился, наверно, ещё твой мужчина, – Прошептала тоскливо ей ночью Луна, – Только в чём, не пойму, здесь таится причина, Что ты ночи
