Пам’яті Ірини Шевченко та її донечки Софійки Спи, моя доню, моє янголятко, Поруч матуся, тепер вже навіки, Вщухли тривожні пронизливі крики, Спи, не лякайся нічого,
Позначка: віра в Бога
Лавра
ПРОЛОГ: ГОЛОС ВІКІВ: Над сивим Дніпром, де чіпляються хмари за кручі, де вітер полоще козацькі старі знам´ена, стоїть вона – велич, крізь бурі й віки
Зимова ніч
Ця ніч була кошмарна і тривожна, Летіли дрони хмарами вночі. Натягнута у тілі жила кожна, В молитві всі, без світла, при свічі. Молились Богу трепетно
Диалог с собой
Из цикла “у ками́на” Кто прав – не пра́в… Не на́м судить. На всё есть Во́ля Бо́жья. – Непра́в? Са́м признаёшь свою неправоту́? А, извини́тся
Чого чекаєш, світе?
Стальні серця сьогодні в українців. І нерви також, світе, запевняю. Ти бачиш все, але мовчиш, мовчиш! Чого ти, світе, ну скажи, чекаєш? Чого чекаєш, світе,
Чорно-біла. Четверта…
Чорно-біла, подерта весна… Між руїн чорні сни прикордоння. Спопелів фіолет на бузку, Ну а білий – в пастельнім тумані. Чим спинити орду? – навісна. Хмаровиння,
Революція у світобаченні
Онтологія Людини і майбутнє людства Передмова. Подвиг розуму українського народу. Життя цивілізацій показує, що лише декілька народів ставали творцями певних світоглядів. У числі цих народів
Та не Боги ж ви, не Боги!
Стражданням, болями, страхами Нас хочуть вибити з землі, Спалити хочуть, та не вийде, Короткі душі в вас, гнилі! Ви стільки болю нам принесли. Ви скільки
Час біжить
До весни лишилися години. Час біжить, цей цикл не зупинить. Та весна засмучена, в тривозі, Поряд неї дрон страшний летить. Сльози накотилися на очі. Скільки
Там за вербами, за городами…»
Добірка поезій Петра Харченка Реабілітація горобця Замандюрилось чорної ряси, Потримати кадило в руках. Призабув, що такі лоботряси Як і я – в первородних гріхах… Випив
Прокльони у війні
Квадроптих І-а частина: На полі чорнім, де палає й тінь, горить земля від крику і проклять. Серед зірок розсипаних камінь, ніхто не зміг провину приховать.
Здається…
Здається , світ із розуму зійшов. Безумство його котиться до краю. Що відбувається? Повір, що інший раз, Сама не розумію, і не знаю . Одні