ФІЛОСОФІЯ ВОЄННОГО ЧАСУ ПРЕВЕНТИВ: Війна Людину так змінила, що й не завжди узнати сила: її світогляд, поведінку через «Тривоги» без зупинку, ракетні обстріли цивільних –
Позначка: Батьківщина
Вірш-тавтограма (літера «С»)
Серце стражданням стомилось, Сріблом спорошено скроні, Скільки, скажіть-но, судилось Сльози стирати солоні? Сонячний світ спопелили Спалахи сутінків сивих, Скільки синів схоронили, Сильних, славетних, сміливих… Скільки
Простуєш містом – бабах, бабах
Простуєш містом – бабах, бабах, – ворожі дрони, а чи ракети. Їх ППО наше нищить нах**! А ти складаєш свої «куплети». Римуєш нервом: «ла-ла, ла-ла».
Широка магістраль, б’є вітерець в обличчя
Широка магістраль, б’є вітерець в обличчя. Та старовічний страх казати правду в вічі виходить, наче пес, з обачливих обочин, винюхуючи сенс, мов виснажений гончий. Чи,
Життя – нагорода
Розстрілюють краплями цівки дощисті Всі наші гріховні, облудні думки. Зізнаймось: чи маємо душі всі чисті?!. І що нам Голгофа, ГУЛАГ, Соловки?.. Хто роду від роду
Нас вбивають…
Нас вбивають, а ми встаємо. Ми із мертвих , народи , повстанем. Москалям будем жити на зло. Ми безсмертними, віруйте, станем. Нас вбивають, а ми