Одгуляв свайбовий день Филимон, наразі. Ліг з дружиною в постель, Увесь у повазі. Наче справжній джентльмен, Там, мерсі, пардоньте, Каву в ліжко, як бармен, Глянути
Категорія: Гумор
 |
Як же не посміятися над самим собою? Не пройтися сатирою по дурням та розгільдяйству? Не скласти пародії на твори товариша по перу? |
Не вгодити
Для чого людям борода? Чому із пики пре щетина? У когось виросте густа Та ще й колюча, мов шипшина. У іншого вона рідка, Як павутиння
Чоловічі сни
Я міцно спав, і уві сні У карти грав, пиячив, Скакав по полю на коні, Бив ворога добряче. Потужно м’язи розминав – Жінки всі шаленіли.
Ми не вони
Ой, як гарно б ми жили Якби не оті ВОНИ. Через них уся біда, Що аж злоба заїда. Покосилась наша хата Бо у них морда
Божий Постулат
Батьки навчали нас ще з давнини: Постукай. І тобі відчинять двері. Можливо що прийшов і не туди, Але завжди запросять до вечері. І я, керуючись
Хто вони?
ХТО ВОНИ? Син у батька запитав: – А як звуться люди, Що в городах там і сям З лопатами всюди? Не розігнуть і спини, День
КНИГОЛЮБ
Полюбляв книжки ще змалку Книголюб Петро. Взимку їх возив на санках, Важкенько було. На горбі не раз цурпелив Повні рюкзаки. Присобачував на «велик» Журнали й
ПИТАННЯ
Майже кожен Божий день Повертався в хату Чоловік п’яний, мов пень. Що йому казати? І дружина раз у раз, Аби не сваритись, В око била
ДАНАЯ
ДАНАЯ Не устану шептать, повторяя, Губами припав к пальцам рук: Ты Рембрандта чудо – Даная, Ты – любви моей замкнутый круг. Наваждению чувств нет предела…
Дух красок
Я восторгаюсь, глядя на портрет, На краски, сохранившие былое, На песню светлых, но умолкших, лет… Не часто вдруг случается такое. Царящий миг, махнув мазком на
Лисиця та кабан
Кабан По лісу біг розлючений кабан, І кров сочилась із завданих ран. Як можна обвинить його в гріху, Що поломив кущі десь на шляху. Чи
НА ЕНТУЗІАЗМІ
Вася Кучеренко закінчив спеціальне училище і за призначенням приїхав у село Розлоге на посаду завідуючого клубом. Радо зустрів його голова сільськї Ради Остап Карпович Товчигречка.
