Своїм внукам – близнюкам присвячую. Будь гідним сином України, Свого народу і родини! Будь гідним слова – я Людина! Захиснику наш, рідний сину! Хай віра
Позначка: безсонна ніч
Не ображайте матерів
Не ображайте матерів, бо в них життя лишилось мало, Не раньте серце сивиною, не сійте в душі гіркоту. Вона ж колись над вашим ліжком всі
Знов оглядаюсь згадкою в минуле
Знов оглядаюсь згадкою в минуле – Рятую душу від проблем війни… Ровесники не знали і не чули, і тільки лиш сьогодні жах збагнули, як полетіли
Проклятий враже, нас не налякаєш
Проклятий враже, нас не налякаєш Відсутністю і світла, і тепла. Погано ти, моsковіє, нас знаєш, І тільки трупи по Вкраїні розкидаєш, – Своїх в полях
Лавра
ПРОЛОГ: ГОЛОС ВІКІВ: Над сивим Дніпром, де чіпляються хмари за кручі, де вітер полоще козацькі старі знам´ена, стоїть вона – велич, крізь бурі й віки
Розкажи мені казку
Намалюй мені казку-картинку В ясні очі мої подивись… Зупини плин років на хвилинку І зігрій, як бувало колись. Зачини на замки всі ворота І надовго
Моєму дідові
Моєму дідові, якого було тяжко поранено в бою під час Другої світової війни на р.Вісла. З осколком у голові він прожив до кінця свого життя.
Зимова ніч
Ця ніч була кошмарна і тривожна, Летіли дрони хмарами вночі. Натягнута у тілі жила кожна, В молитві всі, без світла, при свічі. Молились Богу трепетно
Якщо всі порушені власні кордони
Якщо всі порушені власні кордони, І боляче йти, неможливо злетіть, Коли розбиваються мрій бастіони І серце від розпачу зовсім не спить. Згадай, що коріння міцніє
Диалог с собой
Из цикла “у ками́на” Кто прав – не пра́в… Не на́м судить. На всё есть Во́ля Бо́жья. – Непра́в? Са́м признаёшь свою неправоту́? А, извини́тся
Стоїть Ромен в холодному тумані
Стоїть Ромен в холодному тумані, Над ним повисла неба пелена. Зима прийшла у чорнім кардигані, Але і це уже не дивина… Люблю я рідне місто,
Ти спи
Ти спи. Я буду сон твій стерегти. Коли ракети й літаки рвуть мирну тишу на шматки – я від біди повинен вберегти. . Ти спи.