Над Сумщиною небо скам’яніло, В конвульсіях здригається, авжеж! Вже стільки сіл вкраїнських овдовіло, Від бомб, ракет, від дронів – від пожеж! Стоять тополі – чорні
Позначка: безсонна ніч
Якби у мене стався сильний меч
Якби у мене стався сильний меч, Який рубає голови, без втоми, Я б подивився, в кого там із плеч, Скотилась голова. Я це свідомо. Я
Прогулянка
О як ми з тобою різнимся у наших смаках! Кіно про вампірів? Цього і в житті є доволі. Ходім прогуляємось містом невтомних мурах, що пил
О Україно!
Де взяти сили це все пережить? О Україно, доле моя мила! Ой, як же, рідна, як нам всім болить! Чому? За що? Кому ти завинила?
У Василівці хмарилось
Слова Петра Харченка. Музика Василя Манька. Він все свариться, свариться, Як скажу не те щось. У Василівці хмариться, А в Оленівці дощ. Через сварку не
Насупивсь, навис небокрай
Рондель-тавтограма (всі слова — на літеру Н) Насупивсь, навис небокрай, Невдовзі нагряне негода – Нескошених нив насолода! Нап’ються нарешті нехай! Негодо! Наснаги надай, Навіюй надію
Ти – захисник!
Своїм внукам – близнюкам присвячую. Будь гідним сином України, Свого народу і родини! Будь гідним слова – я Людина! Захиснику наш, рідний сину! Хай віра
Не ображайте матерів
Не ображайте матерів, бо в них життя лишилось мало, Не раньте серце сивиною, не сійте в душі гіркоту. Вона ж колись над вашим ліжком всі
Знов оглядаюсь згадкою в минуле
Знов оглядаюсь згадкою в минуле – Рятую душу від проблем війни… Ровесники не знали і не чули, і тільки лиш сьогодні жах збагнули, як полетіли
Проклятий враже, нас не налякаєш
Проклятий враже, нас не налякаєш Відсутністю і світла, і тепла. Погано ти, моsковіє, нас знаєш, І тільки трупи по Вкраїні розкидаєш, – Своїх в полях
Лавра
ПРОЛОГ: ГОЛОС ВІКІВ: Над сивим Дніпром, де чіпляються хмари за кручі, де вітер полоще козацькі старі знам´ена, стоїть вона – велич, крізь бурі й віки
Розкажи мені казку
Намалюй мені казку-картинку В ясні очі мої подивись… Зупини плин років на хвилинку І зігрій, як бувало колись. Зачини на замки всі ворота І надовго