Обіймай мене, обіймай: невідомо, чи буде завтра. Вибухатиме світ-розмай нам назустріч, як ляже карта. Наше ложе тепер вночі — розкладне маломірне крісло. Тиша мертва… під’їзд
Позначка: безсонна ніч
Незвичайний і унікальний Вірш-анацикл, який можна однаково читати з обох сторін: у звичному напрямку (зверху вниз зліва направо), так і навпаки — знизу вверх, справа
Здається, саме час
Здається, саме час – є ручка, вільний аркуш, збляк позумент зразка всесвітнього письма. Окрилення печаль – нерукотворний тартар. В готичнім стилі – стіл, шпилі листівок
Шановний, “королю”, я голос народу
Шановний, “королю”, я голос народу, Мовчати не вмію, за правду борюсь. Не знаючи броду, не лізу у воду, Але всім негодам в обличчя сміюсь. Шановний,
Ніхто не захистить. Ти сам на сам.
Ніхто не захистить. Ти сам на сам. Встаєш і йдеш під кулі, щоб не впасти. Не віддавай мене! – я не відддам, – бо чорний
Піснями весни зацвітали
Добірка пісень Петра Харченка Заманиха З трьох криниць нап’юсь водиці, Щоб горнувсь до лебедиці, До мого крила. Є ключ-квітка голубенька, Відімкну твоє серденько – Край