НОВЕЛИ з ВІЙНИ (Цикл) ГРАНАТОВИЙ М Е Д На український блок-пост підійшов із неконтрольованого села якийсь дід у потертому одязі зі клітчастою сумочкою. – Здрастуйте,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Художні твори авторів-прозаїків Роменщини усіх напрямків – від коротких новел чи ессе до повістей та багатотомних романів. |
НОВЕЛИ з ВІЙНИ (Цикл) ГРАНАТОВИЙ М Е Д На український блок-пост підійшов із неконтрольованого села якийсь дід у потертому одязі зі клітчастою сумочкою. – Здрастуйте,
Бувальщина На багаторічному паркані садиби підгнило три стовпчики і господар вирішив їх замінити. Будучи вже немолодим, вирішив копати ямку по одній спозаранку, коли сил ще
Новела Людмила і Руслан народилися близнюками. Жила родина у невеликому селі, яке називали просто хутір. Батьки все життя працювали у місцевому господарстів: він – їздовим,
З моєї майбутньої книги “Про моряків та море”. Епіграф. Починаючі колеги, суднові механіки! Коли вам хтось скаже, що ремонт судна та проходження інспекції Регістру –
З моєї майбутньої книги “Про моряків та море”. На початку двохтисячних я працював у німецькій судноплавній компанії старшим механіком. Судна там були невеликі, від трьох
Из моей будущей книги воспоминаний “Про моряков и море”. В конце восьмидесятых Черноморское морское пароходство открыло фидерную контейнерную линию Сингапур – Вьетнам. Кто работал в
Из моей будущей книги воспоминаний “Про моряков и море”. Курсантов Одесского Высшего Инженерного Морского Училища (ОВИМУ), как практически и всех остальных студентов СССР, готовили к
Дмитрик сидів біля вікна і задоволено спостерігав за сваркою горобців, що стрибали в засніженому вишняку. Вони підлітали один до одного, клювали дзьобами у настовбурчене пір’ячко
Ещё будучи студентом Черкасского педагогического института, я часто заслушивался интереснейшими, с точки зрения ораторского мастерства, глубоко содержательными лекциями декана факультета физического воспитания Догмарова Александра Анатольевича.
Счастлив тот, кто счастлив у себя дома. Л. Толстой. Знову просинаюся до світанку. Не хочеться змирятися з думкою, що це – ознака наступаючої старості. Та
Как часто нам приходится розрываться между своими увлечениями, – то кружимся в бальных танцах, то мчимся по легкоатлетическим дорожкам, пробуем вязать, стрелять из лука, и
Мы слишком много живём в книгах и не достаточно в природе. А. Франс Глава 1 Лето 85-го года выдалось на редкость дождливым, обещая славную охоту