Хвилина мовчання…Як дьоготь, розлита… Ковтаємо сльози, бо серце щемить. Розходиться горе чумою по світу, Та, певне, не всім чуже горе болить… Хвилина мовчання… Гірка і
Категорія: Обрії
 |
Роменське літературне об’єднання “Обрії” відмітило п’яту річницю від дня створення. Натхненник, організатор та керівник творчого колективу літераторів – талановита поетеса та педагог Людмила Іванівна Грицай. |
Ми все повернем те, що нам належить
Ми все повернем те, що нам належить, Міста і села, і ліси, і води. Бач, нас ізроду ворог наш бентежить, Та ми звемось не стадом,
Весни розливи сонечко злизало
Весни розливи сонечко злизало, Остання крапля висохла весни. Душі «добридень» літечко сказало, Заглянуло наївно в мої сни. Вже завтра – літо. Птахи стоголосі Акорди розсипають
Лелеки
Зі збірки об’єднання “Обрії”: “Краю рідного чисті джерела”. Надворі вечоріло… й недалеко… На дереві… обабіч… край села… Крильми змахнули стомлені лелеки. Гніздо шукала пара молода.
Ромен-цвіт
Ромен-цвіт (пісня) І куди б я не їхала з міста, І куди б доля не занесла, Ромен рідний в веснянім намисті Завжди радо мене зустріча.
Обрії
Гей, за обрії покотилося. Покотилося й розлетілося Зорями,мріями,хмаринками, Комусь-сміхом, а комусь – сльозинками. Гей,бо ж,обрії, Що намріяли? Думи-думоньки Чим ви міряли? – Чиїмось ночами недоспаними,
Пам’яті Андрія Кузьменка
(Кузьми Скрябіна) Не бува почуттів забагато. Все, що в серці є, треба віддати. Щоб тебе розуміли усюди, Щоб тобі посміхалися люди. Тет-а-тет із вечірньой зорею,
Нічний політ
Політ. Політ. Нічний політ. Він не вернувсь додому. Так обважнів із яблунь цвіт, А серце-від утоми. Хвилини-наче років сто Чи тисяча минуло. Неначе люди мертві
Живи, поезіє, живи!
«Живи, поезіє, живи!» – це третя колективна збірка літературного об’єднання «Обрії», яка приурочена до 5-річного ювілею від дня створення цього творчого колективу (керівник – Людмила
“Обріям” – 5 років
Ще видно зорі у калюжах, ще небо повне синяви, тому в людських крилатих душах живи, поезіє, живи! Людмила Грицай «Живи, поезіє, живи!» – з такою
На перехресті життя і творчості
У лютневі морозні дні в затишному приміщенні Роменської центральної бібліотеки для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича відбулася особлива в літературному житті нашого міста подія – вихід
Моє рідне село
Моє село – моя щаслива доля, Проміння сонячного край, Дитинства світ і юності роздолля, Життя натхненного квітучий рай. Мої стежки водили мене в поле, Де