Пророки, зрадники, злочинці, Таланти, збоченці, уми… Великі й ниці українці – Усе це ми.Усе це ми. Ми – різні і в нутрі, і зовні, Між
Позначка: смерть
Я непомітно цим життям пробрів
Сегодня с самого утра рыдает высь. Макарович, зачем тебе молчанье? Без слова твоего скудна и жизнь, И смерть без слова – разочарованье. По облакам уходишь
Скажи, Всевишній, слово
Що це? Гуркоче грім у хмарі грозовій? Ні! Це летять снаряди по моїй землі! Це рідну Україну вже на шмаття рвуть. Там хлопці молодії кров
Наш страх – це не сила
Наш страх – це не сила, Кохання – не слабкість. Брехня когось вбила, Мовчала громадськість. Людина просила, Кричала: “Рятуйте!” Спалили їй крила, Ви біль той
Каска
Н О В Е Л А Бій за Аеропорт з проросійськими найманцями не вщухав уже 242-й, як потім виявилося, останній день… Зруйновано старий термінал, остаточно
Спіткнувся цей день об ніч
Спіткнувся цей день об ніч, Схвильовано хрипли ноти, Стежками сліпих сторіч Ми йшли навмання, на дотик. Слідами своїх катів Збивали коліна щеб(е)нем, Шукали в очах
Парафійнику Миколі Андрійовичу
Цього вірша присвячую своєму покійному батькові – Парафійнику Миколі Андрійовичу, з дня смерті якого, 29.01.2020 минає 10 років. На жаль, тебе давно уже не стало,
Все пройде…
Все пройде, любов перетвориться в попіл, Його понесе невгамовність подій. Чудес не буває, мізерний розподіл: Округлений нуль на таблоїді з мрій. І власне розп’яття приречених
Дай, Боже…
Дай, Боже, щоб зустріли в небесах, Як на Вкраїні їх святі й пророки. Щоб душі там, їх, рай все ж обрели. Сини і доньки славні,
Український “Щедрик”: відомий і невідомий?
На 104-річницю першого хорового виконання твору Миколи Леонтовича «ШЕДРИК» і 67-річчя картини Миколи Бутовича «Щедрик» … П о с в я т а «ЩЕДРИКУ»: Щедрик-Щедрик
Куля
Я – куля! Мене з автомата Відправили шукати ціль. Не гострий штик і не граната, Але також несу я біль. Несу і смерть, несу і
