Дозволяю, йди крізь мою душу, Хочеш,то спочинь, а ні – транзитом. Зупинятись силою не змушу. Вас багато, де усіх подіти… Залиши, як хочеш, подарунок, А
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Дозволяю, йди крізь мою душу, Хочеш,то спочинь, а ні – транзитом. Зупинятись силою не змушу. Вас багато, де усіх подіти… Залиши, як хочеш, подарунок, А
Сон матері На бік похилилась самотня хатина, Там зажурилась в печалі матір сива. Натруджені руки, прийшла клята старість, Кипучі сльози, пекельні муки, Тепер – лише
З великою тривогою З великою тривогою мандрую виднокраями… Якими ще дорогами там доведеться йти? Від берега й до берега летять стремління зграями, Між горами далекими
Отведена тебе какая роль? Высокую траву колышет ветер И гнёт деревья до земли. Что может быть главней на этом свете? Чтобы спокойно все мы спать
Сидить стара бабуся, замотана в кожусі, сидить собі у ліжку, гортає тихо книжку. Життя її побило, та духом не зломило. Усміхнена і досі, хоч дев`яноста
Усвідомлюючи високу мету і покликання сфери культури щодо виховання національної гідності, патріотизму, любові і гордості за рідну державу, в 2014 році працівники культури та аматори
Як захочу від Тебе до іншої йти В її звабливо-хтиві світи, Ти спокійно без крику та плàчу Поцілуй мене… Так… на удачу… Поцілуй мене ТАК
Якби Всевишній не створив мене, Якби мене батьки не народили, Ти іншого б, голубонько, любила, Ти з іншим би пізнала неземне… …Якби ж Тебé Господь
Осінь – пора золота для жінок Кружляє листя над майданом, Хмари віщують танок для дощу. На побачення я тобою не звана. І тебе вже, мабуть,
ПОЧЕМУ? И почему же мне так больно на душе, А на глазах непрошенные слезы? То ль это нервы так слабы мои уже Иль неблагоприятные прогнозы?..
СКРИПКА Скрипонька грає, неначе царівна. Серцем відчула: вона є чарівна. Море запінилось, зашумувало – Так почуття у мені вирувало. Музика лине, я жду порятунку, Серце
ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає