У неї є чоловік і донька, яких дуже любить. Є власний будинок у Засуллі, де народилася і виросла. Її бентежать запахи скопаної грядки, квітів, зелені,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
У неї є чоловік і донька, яких дуже любить. Є власний будинок у Засуллі, де народилася і виросла. Її бентежать запахи скопаної грядки, квітів, зелені,
Народилася 7 травня 1973 р. в м. Ромни Сумської області. Навчалася в Лебединському педагогічному училищі. Працювала вихователем у дитячому садку №13. Аплікацією з природного матеріалу
Народилася 10 листопада 1974 року в смт. Терни Недригайлівського р-ну Сумської області. Закінчила Тернівську середню школу, далі навчалася в Київському технікумі легкої промисловості за спеціальністю
Студія образотворчого мистецтва «Роменцвіт» Роменського центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю створена в 1964 році. Першим керівником колективу був художник-педагог Дубінчук Іван Миколайович.
Студія образотворчого мистецтва «Єтюд» ім.Л. С. Бреус у СЗОШ № 2 існує з 2001 року. Її керівник – учитель вищої категорії, старший учитель Дорофеєва Галина
Спокійно Лежиш, біжиш чи просто ходиш – Минає час без вороття. Загубиш щось або знаходиш. Не будь наївним, як дитя. У розпачах – жадоба й
Україна Україна – велика й могутня. Україна – свята й самобутня. Потопає у травах і квітах, Ще й Тарасові зна заповіти. Тут є люди і
Любові вічний подих Присвячується лікарці Золотар О. І. Любові вічний подих Витає навкруги. Він є в моїх долонях І на губах весни. В очах зимових
Люба дівчино-красуне, Сонце, ластівко, кицюню, Ніжна, лагідна, вродлива І, як хвилька, говірлива. Все біжиш, біжиш, співаєш, Небо й зорі розважаєш. Світ в тобі цвіте, буяє,
ПРОЛЕТІЛИ РОКИ Не буду рахувать свої роки. Вони так швидко в мене пролетіли Отак, як жовті восени листки, На дереві весни вже не зустріли. Та
Та я сама, зовсім сама край неба Іду, іду… Прошу тебе — не треба, Не видавай самоті моє горе. Я по життю іду — безмежне
Не теряйте матерей, Отложите все дела. Приезжайте поскорей, Пока мать еще жива. Одинокая она, В доме тускло свет горит. Ждёт, печалится сама, И в сердечке