У червні цього року виповнюється 40 років, як пішла з життя в 54-річному віці моя матуся Андрущенко Мотрона Семенівна. Працювала вона медичною сестрою в Засульському
Позначка: українка – найкраща жінка
Тарасу Григорьевичу Шевченко
Ты был в Ромнах, ты видел наше небо, Ты воду пил из наших родников… Твоя душа над нами, рядом где-то, А мы не забываем нужных
Дві бабусі
Хима Оця верба, що вже похила Гілками хату Химі тре, Хрестом підійде до могили, Коли бабуся Хима вмре. Була, мов писанка, вродлива, З косою довгою,
Моя любов
Почувся стукіт у моє вікно. Щось розбудило, розтулило очі. Такі магічні почалися ночі, Яких чекав за веснами давно. Припав на мить до свіжого вікна І
Вечная тайна
Сколько песен о женщинах спето, Сколько пьес и романов- не счесть! Мы читаем, как гибнет Джульетта, Защищая Ромео и честь. Всем невзгодам сердца их подвластны,
Грешники
Уже сам факт нашего зачатия во грехе заставляет задуматься о многом. Рассказ І Это событие надолго потрясло жителей немалого по тем временам села. И даже
НЕ РОЗМІНЮЙ ЖІНКУ
НЕ РОЗМІНЮЙ ЖІНКУ Не розмінюй, друже, жінку на горілку, Бо ніжне створіння сприйме все не так. Краще піди виріж з дерева сопілку, Заспівай їй пісню
Жінки наші, дружиноньки…
Йде лугами – травами… Йде лугами – травами… Дівчина проста. Квітами яскравими Косу запліта. Очі голубії, Мов шаринки дві. Ой дівочі мрії… Ой щасливі дні!
ЗАГЛЯНУВШИ В ОЧІ
Чом так захотілось заглянути в очі? Мабуть, вже проснулись жіночі серця. На когось чекають безсоннії ночі, Когось по весні поведуть до вінця. Поклін кожній мамі,
Життєвпорядниця
Бабі ніколи присісти Бабі ніколи присісти – Всі у баби просять їсти: Кози – мечуть, курі – квохчуть, Свині вискнуть – їсти хочуть. Треба лад
ЧТО НАДО ЖЕНЩИНЕ
ЖИЗНЬ Жизнь прекрасна, быстротечна.. Очень жаль – не бесконечна.. Каждому приходит срок На последний свой прыжок. Ты родился, подрастал.. В жизни свой билет достал. Кому
ЖЕНЩИНА – ПТИЦА
ЛЮБИЛА… Любила…нежно, беззаветно, Любила…верно, безответно. Страдала … плакала, рыдала, Страдала… жизнь всю ожидала. Хотела…чуда или сказки, Хотела…милого и ласки. Имела… горе и печаль, Имела… совесть