ПРОЛЕТІЛИ РОКИ
Не буду рахувать свої роки.
Вони так швидко в мене пролетіли
Отак, як жовті восени листки,
На дереві весни вже не зустріли.
Та смисл життя таїться не в роках,
Не в кількості геть зношеного краму.
А наші долі – у Всевишнього в руках.
Ми все життя йдемо до цього храму.
А жити треба, щоб добро творить,
Нести між люди лиш блаженство
І ближнього всім серцем полюбить.
Тільки тоді щасливим буде людство.
Збагачуйте собори своїх душ,
Щоб доброта завжди лилась рікою.
Ти платонічний шлях в житті залиш,
Щоб всі могли пишатися тобою.
ЩАСТЯ – ЖИТЬ
Яке це щастя – жить на світі,
Покласти роки у вінець,
Завжди стрічати тепле літо,
З любов’ю йти до всіх сердець.
Стрічати роси у намисті,
Почуть, як соловей співа,
Побачить спалах блискавиці,
Як суне хмара грозова.
Ясні нас кличуть видноколи,
Нам сяють зорі в небесах.
Буяє зелень скрізь навколо.
Краса така, як у казках.
Не розминутись із прекрасним.
Хай буде щастя на путі.
Ніколи радість хай не згасне.
Любов хай буде у житті.