Ми 40 днів йдемо до Перемоги,
І кожен день у сяйві прапорів,
Вже бачимо ми звільнені дороги,
Із синьо-жовтих любих кольорів.
Милують серце кольори свободи,
Вже Сумщина зраділа,бо жива,
І більшої немає насолоди,
Беремо в серці щирії слова.
Ми вдячні Господу за Його милість,
Солдату щиро вдячні за життя,
Ми ваші подвиги усі дивились,
Просили лише Боже покриття.
Ми вірили лише у Божу силу,
Щоб вас зберіг Святий Господь,
Ви дарували людям всім надію,
Ми ж все просили “тільки не зашкодь”
Щоби вціліли, любі наші хлопці,
Щоб принесли в Державу нашу мир,
В духовній ви були тоді сорочці,
Щоб ворог здувся, мов отой пузир.
Звільняли ви наші міста і села,
І визволяли всіх нас від біди,
Земля стогнала зовсім невесела,
Скрізь від ворожої, смертельної ходи.
Та ви їй повертали рідну душу,
Звільняючи усі її шляхи,
Ви України підіймали славу,
Ми чуємо співають нам птахи.
А це чудовий знак про Перемогу,
Господь нам сповіщає кожен день,
Солдати, ви йдучи в дорогу,
До Господа звертайтеся лишень.
Ми ж молимося, любії солдати,
Щоб повернулися усі живі,
А всім загиблим шану віддавати,
серця ж бо наші не черстві.
Вклоняємося низько за щоденний
ваш подвиг на кривавих рубежах,
Тяжкий ваш шлях сорокаденний,
Сльозами віри скроплений в серцях.
04.04.2022