Життя та смерть у владі язика, Щоденно сіємо слова у душу. І фраза — чи легка, чи то важка — Стає зерном, що проростати мусить.
Позначка: Тетяна Мочакова
Якщо всі порушені власні кордони
Якщо всі порушені власні кордони, І боляче йти, неможливо злетіть, Коли розбиваються мрій бастіони І серце від розпачу зовсім не спить. Згадай, що коріння міцніє
Не бійся
Якщо зачиняються двері в якомусь там боці подій, Повір мені, в іншому «чаті» початок для нових надій. Господь наш не терпить пустоти, він завжди готує
Роздуми про життя…
У безмежному океані літератури, де вирують пристрасті, сплітаються долі та народжуються світи, існує непохитна константа – добро. Воно, мов маяк у штормову ніч, вказує шлях,
Моє життя, мої надії
Моє життя, мої надії, І світ чарівного тепла, Коли була на світлій хвилі, Музичний цвіт тримала я. Сьогодні я в мистецтві щиро, Дарую людям лейтмотив,
Мрійлива осінь забере тумани
Мрійлива осінь забере тумани, Розстеле килим, вишитий дощем, Осіннє листя кине під ногами, На серці зрання буде тільки щем. Прозорість неба більше не побачиш, Бо