Закам’яніло серце, та й потому (А мало би давно вже скаменіть) Я подумки вертаюся додому На хвилечку, на крапельку, на мить. У ті часи, де
Позначка: Кохання
Вновь на сносях весенняя земля
Вновь на сносях весенняя земля, Сырая, топкая , лелеющая семя. Все веселей галдит воронье племя И клейкой почкой пахнут тополя. И, ах, какие снятся ночью
Роздуми про кохання, чемність та сублімацію
Сублімація…Втеча Від закону буття, Перемога стареча З присмаком каяття. З відголоском зрадливим: Це чуже, це не наше… Бути надто сміливим – Дурня страдницька чаша. Вчись
Ніч Сварога
Дозволяю, йди крізь мою душу, Хочеш,то спочинь, а ні – транзитом. Зупинятись силою не змушу. Вас багато, де усіх подіти… Залиши, як хочеш, подарунок, А
Зимовий мотив
Темна ніч Темна ніч була така п’янка, Медові пахощі розлила над садами, А в небі сяяли зірки. Стелились квіти килимами, І прохолода огортала все живе,
Цілуй, любове, цілуй!
Вітер в лице Украли у нас щастя ночі запашні, любили до нестями, та згоріли душі у вогні. Вогонь спалив серця, і почуття – зола. Тепер
Я маю тисячі ключів
З великою тривогою З великою тривогою мандрую виднокраями… Якими ще дорогами там доведеться йти? Від берега й до берега летять стремління зграями, Між горами далекими
Не треба слів
Power Of Love Це так нелогічно й нагадує казку, Де зло відступає під світлом добра, Де сила кохання зманила у пастку Безтямну спокусу в осяянні
Летіли лелеки
Лебедина вірність Кружляла в небі лебедина пара, Вона танок закоханих вела. Та раптом налетіла грізна хмара І обпалила дужих два крила. Лежав у травах лебідь
ПОТЯГ
Як захочу від Тебе до іншої йти В її звабливо-хтиві світи, Ти спокійно без крику та плàчу Поцілуй мене… Так… на удачу… Поцілуй мене ТАК
ХОТІВ ПОЇХАТЬ
Якби Всевишній не створив мене, Якби мене батьки не народили, Ти іншого б, голубонько, любила, Ти з іншим би пізнала неземне… …Якби ж Тебé Господь
Із інших я світів прийшла сюди
Осінь – пора золота для жінок Кружляє листя над майданом, Хмари віщують танок для дощу. На побачення я тобою не звана. І тебе вже, мабуть,