Козак і дівчина біля криниці

ПОТЯГ

Як захочу від Тебе до іншої йти
В її звабливо-хтиві світи,
Ти спокійно без крику та плàчу
Поцілуй мене…
Так…
на удачу…
Поцілуй мене
ТАК на удачу,
Щоб не здумав нікỳди іти!

ПОТЯГ

Не винний я, що маю славний пòтяг,
Нечуваний, дивніший всяких див,
Який живе в моїх незримих плотях…
Яким мене Господь нагородив…

Не винний я, що потяг дивний маю.
Він думи і чуття сплітає у вінок –
Вінок весни, наснаги і розмаю.
Це – дивний потяг… Потяг до жінок.

ЧОТИРИ МІСЯЦІ

– На добраніч! – дідусь каже
Внучці у постелі. –
Хай тобі у снах подружки
Присняться веселі…

– На добраніч… – каже внучка
Дідові з подушки. –
Хай тобі такòж присняться
Всі твої подрỳжки…

– Щоб мені наснились, внучко,
Всі подрỳжки щирі,
Треба спати безпробудно
Місяців чотири!

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *