Холод в душі

Зимовий мотив

Темна ніч

Темна ніч була така п’янка,
Медові пахощі розлила над садами,
А в небі сяяли зірки.
Стелились квіти килимами,
І прохолода огортала все живе,
Подарувавши ночі свіжий спокій.
По річці місяця ріжок кудись пливе,
Мабуть, до сонця поспішає в передпокій.

Зимовий мотив

Пізній зимовий вечір
одягнув іній на свої плечі,
Сніжок притрушував протоптані стежки
і розстилав тонкі ажурні акварелі,
дув вітер ніжне срібло
у засніжені витки.
А у сніжному полоні
сплять грайливі води,
закута річка
в сірі крижані льоди.
Співають оди
про зимову вроду
вітри і завірюхи злі,
все довкола снігом замели.
Мороз тріщить, малює візерунки,
на шибці квітки починають розквітать.
Узори, як малюнки чудодійні,
Мороз невпинно поспішає дарувать,
І в білій млі яскраво сяють зорі,
В коштовностях купаються простори,
їхнє сяйво розлилося по землі.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *