Жіноча осінь

Із інших я світів прийшла сюди

Осінь – пора золота для жінок

Кружляє листя над майданом,
Хмари віщують танок для дощу.
На побачення я тобою не звана.
І тебе вже, мабуть, не прощу.
Відлетіло кохання у вирій,
Не почути вже ніжних слів.
Я б хотіла тобі повірить,
Та ти сам цього не схотів.
Закружляє мене в ритмі вальсу
Осінь – пора золота для жінок.
Так захотілось почути романсу,
А натомість плету я осінній вінок…

Із інших я світів прийшла сюди

Із інших я світів прийшла сюди,
Тому й не важко все тут залишати.
От тільки б бачити усіх вряди-годи,
От тільки б не страждала рідна мати.
От тільки б діточки щасливими були,
І чоловік здоровий – і не треба слави,
І люди щоб були, а не в ярмі воли,
І трішки посміхалися ласкаво.
А поїзд мчить, летить і поготів.
Спинивсь! – виходь на цім небесним полустанку.
Ні! Вас люблю я більше від усіх світів,
Тому й залишусь з вами до останку.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *