Перше літо без літа. Весна без весни.
Перший лютий – по справжньому лютий.
Десь, напевне, був шлях, не такий, запасний.
Не оцей, де спіткаються люди
Об розпечені дні, об розбиті дахи,
Об тривоги, які не стихають,
Об задимлену ніч, і набуті страхи,
Об новини, які не вщухають.
Цей знебарвлений фон на екрані подій
Накриває сполохану осінь.
Ми чекаєм Херсон, Маріуполь і Крим,
І вплітаємо помсту в волосся.
У цих стомлених днях ми ще трохи живі,
І нехай навіть літо – не літо.
Ми на рештках надії, на залишках сил
Навчимося, зуміємо жити.
1.09.2022