Тремкої осені печаль не відтворити і словами. Є вдих та видих – пів октави до лінії твого плеча. Є площина чола, долонь. Є музика провулків
Позначка: осінь
Щось не спиться…
Щось не спиться в цю ніч… А за вікнами – осінь… Вітер злісно зриває листочки вночі. Небо темне… і вдень десь поділася просинь, Холоднючі періщать
Минає все
Минає все, — як це от речення й наступне. Дощем прошито звичні тротуари. Останнє яблуко не за горами гупне, і перший сніг завіє надто рано.
Душі і вітру суголосся
Душі і вітру СУголосся, Бринить, звучить в дощинці осінь. Глухим – каштан СУрдопереклад Розмахує гіллям. Сквер. Смеркло. І ліхтарі в сріблястих СУкнях Навшпиньки легко йдуть
По опавшим листьям…
По опавшим из ясеня листьям Барабанят дожди октября, А в асфальтовой лужице чистой Искупала свой лучик заря. . Дарит осень курьёзов моменты, Преподносит сюрпризы опять…
Осіння троянда
Вкладаю я слова в хореї, ямби, А то і в інші розміри вірша́. Ще із весни цвітуть твої троянди, Моя троянда – літо заверша. .
