Міст кохання

Скриплять перила…

Солоний присмак на вустах,
На скронях – сріблом пізня осінь…
Скриплять перила на мостах,
Що пам’ятають нас ще й досі.
.
Тримає пам’ять крізь роки:
Твоїх цілунків жар приємний
І ніжність дотику руки,
І разом бути – план взаємний.
.
На жаль, нас доля розвела –
Лягли дороги в різні боки.
В душі я не тримаю зла…
.
Та тільки пам’яті наскоки
Ворушать почуття глибокі,
Влучають в душу, мов стріла.

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.