Їх породила одна земля – Роменщина, що на Україні. А якщо точніше, то Леонід Пархомович (Леонід Полтава) народився 18 серпня 1921 року в селі Вовківці
Позначка: Війна
Шлях у минуле – шлях у майбутнє!
Любов, незрадлива до берегів Дніпра, вела крізь невимовні муки. О, скільки нині спочива в Бавнд Бруку Преславних наших дочок і синів! Свої таланти, силу, навіть
Роменська капелла
Пісня – також зброя Роки Другої світової війни залишили в пам’яті людства імена відважних патріотів – людей з великої літери, що поклали свої життя у
Любив Україну
Цей світ, як розбурхане море буття, нерідко розносить долі навіть найрідніших одне до одного людей. Та особливо гірким є той випадок, коли це долі батька
Останній бій армії Нестора Махна
30 червня 2021 року виповнюється 100-річчя з дня останнього великого бою Повстанської революційної селянської армії (Н.Махна) в районі сіл Хоружівка та Беседівка нинішньої Сумської області.
Весна надворі…
Весна надворі – діти помирають, Від куль на сході, Боже, борони! Добро не сієм, негатив збираєм. Як далі жити, Господи, прости! Невже, та все ж
320 троянд
8-9 травня – Дні Пам’яті та примирення, присвячені жертвам ІІ Світової війни ВІРШОТЕЛУ ПРИСВЯЧЕНО СМЕРТНИЦЯМ Вважає ворог, що морально ми – слабі. Бо спалені за
Я из города лжи и страдания
Я из города лжи и страдания, Я из города страха, воров Я из мест, где в почёте свидания, Правда только в бараке ментов. Где бухают
Священний дух Майдану…
На річницю початку і звершення “Революції гідності” та пам’яті Небесної сотні. В УКРАЇНСЬКУ КОНСТИТУЦІЮ – МАЙДАН ПРОПОНУЄТЬСЯ! УЗАКОНИТИЬ ЛЮДЕЙ ВОЛЮ!! – ЄВРОПЕЙСЬКУ ДОЛЮ!!! СВЯЩЕННИЙ ДУХ
Люблю це фото
Люблю це фото. Ужгород осінній: лускою брук, а далі – в’ється Уж. От і кав’ярня: два кружальця піни… а може, просто тиша наших душ. Її
Я йду на війну
Я йду на війну, воювати з собою запекло, Мені до вподоби, як завжди, шрамований біль. Колись бився з раєм, зухвало тримався за пекло, Сьогодні мирю
Поцілунок
Новела Людмила і Руслан народилися близнюками. Жила родина у невеликому селі, яке називали просто хутір. Батьки все життя працювали у місцевому господарстів: він – їздовим,