Ты увидишь меня, Улыбнёшься игриво. И ценя каждый день Проживаешь красиво. На улыбку смотрю И от счастья безумный Для тебя я пою, В голове ветер
Категорія: Рубець Олександр
 |
Рубець Олександр Миколайович народився в м. Ромни, що на Сумщині, 18 лютого 1998 року. Наразі закінчує Сумський Національний Аграрний Університет і працює в КП “Ромникомунтепло” РМР, продовжуючи писати вірші, котрі вважає Божим посланням!
|
Наш страх – це не сила
Наш страх – це не сила, Кохання – не слабкість. Брехня когось вбила, Мовчала громадськість. Людина просила, Кричала: “Рятуйте!” Спалили їй крила, Ви біль той
Я зрозумів, що кохання болюче
Я зрозумів, що кохання болюче, Та після тебе я біль не відчув. Там де були ми з тобою квітучі Я тебе бачив, але вже не
Мне двадцать два
Мне двадцать два и я живой, А значит – всё в порядке. Хотя уже давно с судьбой Я всё играю в прятки. Ну, а пока
Парафійнику Миколі Андрійовичу
Цього вірша присвячую своєму покійному батькові – Парафійнику Миколі Андрійовичу, з дня смерті якого, 29.01.2020 минає 10 років. На жаль, тебе давно уже не стало,
Неочікувана весна
Перші проліски вже замість снігу, А зими наче ще не було. Я ходжу і дивлюсь на відлигу, Витираю спітніле чоло. Коло хати ні снігу, ні
