Читати смішно в інтернет-сторінці, Коли одні й ті самі пишуть бруд. Неначе хейтять ці бездумні вівці, Що за копійку матір продадуть. Як важко жити у
Категорія: Рубець Олександр
 |
Рубець Олександр Миколайович народився в м. Ромни, що на Сумщині, 18 лютого 1998 року. Наразі закінчує Сумський Національний Аграрний Університет і працює в КП “Ромникомунтепло” РМР, продовжуючи писати вірші, котрі вважає Божим посланням!
|
Оповита кров’ю воля…
Вклоняюсь доземно померлим солдатам, Що нас захищаючи рвалися в бій. Вклоняюсь доземно всім хлопцям, дівчатам, Що втратили безліч нездійснених мрій. Стаю на коліна я перед
“Лист до Московії” (2)
“Культурная російськая еліта”, Ах, як же вам закрили всім роти. Ви пишете про зиму та про літо, А правду не говорите, скоти. Ви сидите так
Війна!!!
Весь світ зупинився! Двадцять чотири нуль два. Завершився лютий, А в Україні зима. Я вже хочу весни…, Тиша, ніхто не стріля. Та на календарях Двадцять
Я из города лжи и страдания
Я из города лжи и страдания, Я из города страха, воров Я из мест, где в почёте свидания, Правда только в бараке ментов. Где бухают
История любви
Ты увидишь меня, Улыбнёшься игриво. И ценя каждый день Проживаешь красиво. На улыбку смотрю И от счастья безумный Для тебя я пою, В голове ветер