Я низько кланяюсь вкраїнці За гідних дочок і синів. Хай небо їй несе в хмаринці Й дарує множество років. Радію посмішкам жіночим, В душі жінкам
Позначка: Війна
Попіл на очі солоні лягає
Стрінеш того, хто назветься тобі сестрою, братом, батьками, дочкою, яку не родила. Візьмеш перо – загартовану вишколом зброю, в шати одягнеш прицільно крізь мороки диму.
Війна!!!
Весь світ зупинився! Двадцять чотири нуль два. Завершився лютий, А в Україні зима. Я вже хочу весни…, Тиша, ніхто не стріля. Та на календарях Двадцять
В день прощений…
Якщо, Росіє, мало вам смертей! Якщо вам мало горя і страждання! Сьогодні у день прощення прийдіть Прийдіть, благаю, всі до покаяння! Якщо не шкода вам
Путінським нацистам
З мечем прийшли – від нього і загинете. Куди ви лізете, рушисти?! Ви стали орками для всіх, Для всього світу й українцям, У світлім розумі
Ми за мир у своїй Державі
Ми за мир у своїй Державі, Ми за правду у ці часи, Ще підніме Господь в повній славі, Українські усі шляхи. Ми за мир стоїмо,
Народ России, вы опять молчите?
Народ России, вы опять молчите? Когда взрывают наши города! И по ночам спокойно спите? Ведь это тут, не где-то там! Народ России, вы боитесь правды?
Про підлу війну
Боже Всесильний, спаси Україну, Щоб ворог пішов і Вкраїну покинув, Щоби не стріляв у СОЛДАТА- ГЕРОЯ, Бо він захищає усіх нас собою. Спаси, Божа Матінко,
Моя Україна
Моя Україна слізьми оповита. У тяжкому горі вся кров’ю полита. В сльозах матерів вся молитвою стала – Двох братських народів страждання зазнала. Росіє, задумайся!… Прозріють
Буде біль нагород
Буде біль нагород, будуть сироти, вдови, могили. Я над кожним загиблим сльозою подяки проллюсь. Так люблю мій народ, як, здається, іще не любила!!! Так пишаюся
Вперед… в минуле…
Вперед… в минуле… Чи мені здалося? Вперед… в минуле… Дійсність ця гірка… Ми мріяли про райдужне майбутнє, А нас спіткала доля нелегка… Колись, ми й
Вперед…в минуле…
Вперед… в минуле… Чи мені здалося? Вперед… в минуле… Дійсність ця гірка… Ми мріяли про райдужне майбутнє, А нас спіткала доля нелегка… Колись, ми й