Ольга Топіха

Весна надворі…

Весна надворі – діти помирають,
Від куль на сході, Боже, борони!
Добро не сієм, негатив збираєм.
Як далі жити, Господи, прости!

Невже, та все ж не віриться,..не люди!
Не люди ми і ними не були?
Хрести на грудях носимо, а душі,
Здається дияволу за щось ми продали.

Ми продали все саме, що – є цінне,
І співчуття такого вже нема.
І часом забуваємо – на сході,
На Україні й досі йде війна.

Іде війна… Там гинуть наші діти.
За що, мій Боже? За які гріхи?
Спокутують життям своїм їх, Боже!
Прошу, благаю, нас, людей, прости!

Ми забуваємо у суєті буденній,
За них молитися, і, начебто нема,
Війни на сході. О, помилуй Боже,
Хай мир дарує нам оця весна!

Весна надворі – діти помирають.
Кладуть гроби на груди матерям.
Помилуй, Боже, я благаю – Світу,
Не дай пролитися, вже досить, їх сльозам!

Дай, Боже, нашій совісті воскреснуть!
Дай у добрі воскреснути серцям!
Дай душам теж воскреснути в любові!
Во ім’я миру, Боженько, всім нам!

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.