Історія України XVIII століття збереглася не лише в універсалах гетьманів, державних актах чи архівних документах. Не менш цінними є особисті записи сучасників, які день за днем фіксували події свого часу. Саме такою пам’яткою є «Діяріуш» Якова Андрійовича Марковича — один із найважливіших українських щоденників XVIII століття.
Яків Андрійович Маркович (1696–1770) був державним діячем Гетьманщини, генеральним підскарбієм, письменником, перекладачем і мемуаристом. Народився у Прилуках у родині козацької старшини. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де навчався у видатного богослова й мислителя Феофана Прокоповича. Він належав до найосвіченіших представників української еліти свого часу, володів кількома мовами, цікавився історією, літературою, богослов’ям, природничими науками та європейською культурою.
Його державна служба припала на один із найскладніших періодів існування Гетьманщини. Маркович був бунчуковим товаришем, виконував обов’язки наказного лубенського полковника, а згодом став генеральним підскарбієм — одним із найвищих урядовців козацької держави, відповідальним за фінанси та державне господарство. Він був сучасником і учасником багатьох подій, що визначали долю української автономії у XVIII столітті.
Проте найбільшу славу Якову Марковичу принесла не державна служба, а його багаторічна праця над щоденником. Від 1717 до 1767 року він майже щодня занотовував усе, що вважав важливим: політичні події, господарські справи, поїздки, ярмарки, судові процеси, родинне життя, погодні явища, врожаї, ціни на товари та безліч інших деталей повсякденного життя. У результаті виникла унікальна хроніка, яка сьогодні є одним із найцінніших джерел з історії Гетьманщини.
Для історії Роменщини постать Якова Марковича має особливе значення. Його життя було тісно пов’язане з нашим краєм. У «Діаріуші» неодноразово згадуються Ромни, Засулля та інші населені пункти сучасного Роменського району. Тут він бував у службових і господарських справах, відвідував ярмарки, спілкувався з місцевою старшиною та занотовував події, які сьогодні стали безцінними свідченнями історії краю. Завдяки його записам ми можемо побачити Роменщину XVIII століття очима людини, яка жила в той час і була безпосереднім учасником багатьох подій.
Саме тому «Діаріуш» Якова Марковича є не просто особистим щоденником. Це своєрідний літопис повсякденного життя Гетьманщини, що дозволяє історикам відтворювати не лише великі політичні події, а й життя окремих міст, сіл, родин і людей. Для дослідників Роменського краю він є одним із найважливіших першоджерел XVIII століття.
Нижче подається передмова до першого тому видання «Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717–1767 гг.)», написана українським істориком Олександром Матвійовичем Лазаревським (1834–1902). Саме він наприкінці XIX століття підготував щоденник до друку, дослідив походження роду Марковичів, зібрав біографічні матеріали про автора та простежив історію рукопису. Передмова Лазаревського й сьогодні залишається одним із найґрунтовніших досліджень життя Якова Марковича і є важливим доповненням до самого «Діаріуша».
Далі буде…
Окрема подяка Валерію Яковлеву за гравюру нашого міста — людині, яка багато років присвячує себе дослідженню історії рідного краю. Своєю невтомною працею, краєзнавчими розвідками, поетичним словом і художніми роботами він зберігає та популяризує історичну й культурну спадщину нашої землі. Саме завдяки таким небайдужим людям пам’ять про минуле не згасає, а продовжує жити й надихати нові покоління. Дана гравюра, увійшла до даної фото композиції.
Рідний край через призму об’єктива: минуле та сьогодення
