…Вона колись стояла і слухала Весну… Хто може похвалитися сьогодні тим же? Геть, не міркуй, навіть на мить одну. Бо будеш то не ти… Бо
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
…Вона колись стояла і слухала Весну… Хто може похвалитися сьогодні тим же? Геть, не міркуй, навіть на мить одну. Бо будеш то не ти… Бо
(Ользі Морозовій – мамі Олександра присвячую) В полоні син… А мати – тут, на волі, Та хмелем руки їй скорбота обвива. Її не втішать відомості
Ці січневі морозні дні є знаковими для Людмили Іванівни Кранги, роменської поетеси, заступника голови літературного об’єднання «Обрії», бо є ювілейними для неї. Їй – 75.
(до ювілею майстрині) Ніби недавно долала Надійка стежинку на гору в село Вощилиху до своєї бабусі Мелашки. Милувалася розквітлими на пагорбі обабіч пахучо-рідною материнкою, жовто-зеленавим
Підростаюче покоління Роменщини по праву можна назвати талановитим. Юні митці прославляють наш край не тільки в Україні, але й за її межами достойно й гордо
Едуардові Бондаренку Одвіку не бракує славе́тних нам іме́н. Великому – велике, казали так здавен. Красивому – красиве, а до грошей – гроші. І гнуть хребти
Ми довго йшли, не знаючи куди, Навпомацки, маршрутами сліпими, Вишукуючи згублені сліди, Ховаючись за ризами святими, Збираючи несказані слова, Спростовуючи обрані мотиви. А ще ж
(до «18»-річчя з Дня народження) «Два крила творчості» — під такою романтичною назвою в червні 2010-го у виставковому залі міського Будинку культури милувала око виставка
Людмила Іванівна Грицай народилася в Сумах 1970 року. Ще в дитинстві з батьками переїхала до міста Ромни Сумської області, де живе і тепер. Після закінчення
Ні, я жива, Я буду вічно жити, Бо маю в серці те, Що не вмира! Леся Українка
Я восторгаюсь, глядя на портрет, На краски, сохранившие былое, На песню светлых, но умолкших, лет… Не часто вдруг случается такое. Царящий миг, махнув мазком на