Людмила Іванівна Грицай

Грицай Людмила Іванівна

Людмила Іванівна Грицай народилася в Сумах 1970 року. Ще в дитинстві з батьками переїхала до міста Ромни Сумської області, де живе і тепер. Після закінчення школи працювала в Роменському краєзнавчому музеї. Навчалася в Сумському державному педагогічному університеті, який закінчила з відзнакою. Працювала учителем української мови та літератури в Роменській спеціалізованій загальноосвітній школі №2 імені академіка А.Ф. Йоффе. Керувала шкільними літературними студіями. Вірші пише змалку.
Статті про Людмилу Грицай та її поезії публікувалися в роменських газетах: «Вісті Роменщини», «Ромни сьогодні», «Милосердя», «Тандем-прес», «Данкор «Ромни», «Новий погляд Роменщини», «Відродження Роменщини», у літературно-історичному альманасі «Ромен», у збірках творів місцевих авторів «Пелюстки Ромен-цвіту» (Ромни, 1993) та «Пелюстки Ромен-квіту» (Суми, 2018), у книгах «Голодна правда устами очевидців» (Ромни, 2008), «Роменщина літературна» (Суми, 2012), «Роменщина. Історія населених пунктів» (Миргород, 2016), «Жінки Роменщини» (Суми, 2018), у колективних збірках «Обрії», «Українонька в нас одна» та «Живи, поезіє, живи!» («Миргород», 2016, 2018, 2019), в обласній газеті «Ярмарок», в альманасі «Зерна» та книзі «Тороки» (Суми, «Собор», 2002), в альманасі літераторів Сумщини «Слобожанщина» (Суми, «Мрія», 2008), у київських виданнях: журналі «Гетьман», газеті «Урядовий кур’єр», а також у всеукраїнській ігровій газеті “Я САМ(а)” та в інших.
Більше 30-ти віршів Людмили Іванівни покладено членом Національної Ліги українських композиторів Василем Григоровичем Маньком на музику. Вони опубліковані в 4-х збірках композитора: «І дочки, і сини», «Годі, хлопці, спати», названі за однойменними віршами поетеси, «Вишивала мама рушники», «Вокальні твори», які були надруковані у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв у 2010, 2011, 2012 роках.
Також співпрацювала з композиторами Володимиром Момотом та Наталією Гречаною. Пісні, написані на слова Людмили Іванівни, не раз ставали лауреатами та призерами на різних фестивалях та конкурсах.
На сьогодні Людмила Іванівна Грицай – лауреат Всеукраїнського гумористичного фестивалю «Любителів сала» (2002 рік), лауреат Роменської міської літературно-краєзнавчо-мистецької премії в номінації «Мистецтво» ім. Павла Ключини (2015 рік), призер фестивалю-конкурсу гумору та сатири «Вишневі усмішки», в якому брала участь як автор-виконавець, голова літературного об’єднання «Обрії», літературний редактор літературно-історичного альманаху «Ромен» та редактор багатьох інших художніх видань, автор трьох поетичних збірок: «Клич душі» (Суми, «Собор», 2002), «Крила» (Суми, «Мрія», 2008) та «Життя безмежні береги» (Миргород, «Миргород», 2018), в яких представлене жанрове розмаїття: патріотика, духовна, філософська та інтимна лірика, вірші для дітей, гумор та пісні.
За свою творчу працю, за вагомий внесок в літературно-мистецьке життя Роменщини Грицай Людмила Іванівна 2018 року отримала гідну відзнаку – рішенням виконкому міської ради її ім’я було занесене на міську Дошку Пошани.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *