Ні, я жива, Я буду вічно жити, Бо маю в серці те, Що не вмира! Леся Українка
Категорія: Нестеренко Олена
|
Поетеса та педагог Роменщини. |
Благословен ти, мій Ромен…
Благословен ти, мій Ромен, Твоя земля благословенна. Серед прославлених імен Твоє для мене – сокровенне. Серед барвінкових стрічок Ти ніби рушником хрещатим Заплів між берегів
Повстаньмо разом з батьком Калнишем!
Там, де у Пустовійтівці, в Посуллі, Історією повниться душа. Стоїть над шляхом у тяжкій задумі Велична постать батька Калниша. Де над Сулою стеляться тумани, Де
Колегам і вихованцям
Учителю Вже золотавий жовтень над ланами Свої розкішні коси розпустив. Ми в його перші дні найкращими словами Вітаємо всіх учителів. До ваших ніг ми згодні
Скрипка
Всіма покинута, забута, Стояла вона на вікні. Неначе морозами скута Тонула в вечірній імлі. І разом із нею тонули Мелодії ті чарівні, Що ви не
По попелищу почуттів
По попелищу почуттів. З уламків серця не складеш любов. По попелищу почуттів іду на Каяття. Може, розп’ята буду на Хресті, і грішну кров Віддам у
Симфонія синьої ночі
Симфонія синьої ночі Жадана ніч, і синь твоїх очей, І море ніжності, бурхливе синє море. Я потонула в мареві ночей, Де місяць розсипає сині зорі.