Як про любов писати, як, скажіть?!
Коли синів на фронті убивають.
Коли ночами матері не сплять.
Дзвінка від сина, що живий, чекають.
А як про щастя вірш той написать?!
Коли нещастя дихає у скроні.
Коли від болю серце завмира
І терпнуть груди, руки і долоні.
А як себе натхненням оживить?
Як посмішкою скрасити обличчя?
Коли неспокій кожну мить щемить.
І чути голоси далекі з потойбіччя.
А як на світ весь крикнути:” Невже,
Отак ви будете за всім спостерігати?!
Планету захищати треба всім.
В сльозах благає нас Господня Мати”.
Як нам дивитися на це і так, щодня?!
Як в інший світ синів нам відправляти?!
Сьогодні Гоголів і Требухів, а там…
Знов Димерка і Бобрик, всіх смертей,
Нам не злічити , не порахувати.
Про радість як мені вам написать?
Коли щодня сльозяться мої очі.
Коли молитвами обгорнута душа.
До Господа звертанням кожні ночі.
А як?…