Я люблю свою осінь – до болю красиву, Ніжну неба в ній просинь й помірні дощі. Вона дуже яскрава і трішечки сива… А в тумани
Позначка: сльоза
Парафійнику Миколі Андрійовичу
Цього вірша присвячую своєму покійному батькові – Парафійнику Миколі Андрійовичу, з дня смерті якого, 29.01.2020 минає 10 років. На жаль, тебе давно уже не стало,
Дай, Боже…
Дай, Боже, щоб зустріли в небесах, Як на Вкраїні їх святі й пророки. Щоб душі там, їх, рай все ж обрели. Сини і доньки славні,
Я приду в твою память…
. Я приду в твою память пушистой снежинкой Или, может быть, тёплым весенним дождём, Или в небе повисну Луны половинкой, Зазвеню колокольчиком пасмурным днём. .
Я тебя избегаю
Песня. Я сегодня, случайно, тебя вновь повстречала. Ты глазами – коснулся, я в ответ промолчала. Ты тихонько мне что-то прошептал, вслед, не знаю. Я тебя,
Не в цьому житті…
Не в цьому житті заспівають птахи, Про щиру любов і поєднані душі. А в цьому житті, наш згорілий архів, Зникатиме мовчки в самотності гущі. Не
