Чи гарне ви в синів вкладали,
Коли малими ще були?
Чи й ви магічних слів не знали,
Бо падлами сини зросли.
У душах гарного немає.
Вони дибілами живуть,
Бо доброта в них не вростає,
А щедрість, милість десь ідуть.
Сини уміють убивати
Дорослих, діточок малих
І ще жорстоко катувати.
Радійте за синів лихих.
Радійте, бо сини уміють
Квартири людські грабувать.
Грабунки в ящики пакують
Щоб вам, мамашо, відіслати.
Носіть. Воно усе з могили.
Та знайте: у крові це все
З людей, яких сини убили.
Нехай це смерть вам принесе.
Радійте, бо сини ґвалтують
Дітей малих, дівчат, жінок.
І так вони на них гарцюють,
Що видають на смерть квиток.
Ночами хай вам все це сниться.
Хай підкида до стелі вас,
Щоб ви могли навіть сказиться
І гавкать, хрюкать увесь час.
Нащо таких катів родили?
Нащо прислали їх до нас?
Нащо цих нелюдів плодили?
Хай роблять це сини НА ВАС !!!
Ви будьте прокляті з синами,
Сконайте в муках. ХАЙ БОЛИТЬ !!!
Хай допікає біль роками
Й не відпускає ні на мить !!!