Лети, сніжинко. В темряві густій ти не побачиш маяків у місті. Не видно річки, довжини мостів… лише твій лет у крижаному свисті. Прибилася. До шибки:
Позначка: Суми
Зимова ніч
Ця ніч була кошмарна і тривожна, Летіли дрони хмарами вночі. Натягнута у тілі жила кожна, В молитві всі, без світла, при свічі. Молились Богу трепетно
А я жила, а я цвіла, і гарна, і п’янка
Подвійний акро-рондель А я жила, а я цвіла! Цвіла! Я для народів злагоди бажала! Жаліла всіх, любила, шанувала! Ич, горе сталось! Ворога знайшла… Лихий і
Осінні акварелі
Вінок ронделів 1. Рихтує осінь акварелі, Вітри зривають лист в гербарій, Дощ крапа. Випив день ліхтар і Пряде душа з віршів кужелю. У що зав’ю?
О величавий, древній мій Ромене!
Диптих ронделів 1. Стала я твоїм іменням, голосом, Річкою, що зветься днесь – Малий Ромен. Збіглися ромашки до твоїх знамен, День лоскоче Сонце житнім колосом.
Під кутом
Спиває павутинка млосний ром – позавіконна осені предтеча. Останні дні відчалять, мов пором, який чекав терпляче літа втечі. А календар підсвічує шляхи, куди тримати курс