Душа поета

Чого чекає нестаріюча душа?

Чого чекає нестаріюча душа?
Тепла, любові, ніжності, цілунків;
Та ще ліричного красивого вірша,
Сюрпризів долі і її дарунків.

Тремтить в неспокої від холоду й образ,
Зігрітись хоче теплим, ніжним словом…
Не виставляючи проблеми напоказ,
Чекає, щоб «люблю» їй хтось промовив.

Всього людського потребує ще душа:
Тепла, обіймів, ласки і любові…
І хоч буває, що «за нею ні гроша»,
Та гріє душу ще мелодія вірша,
Яка звучить в поета кожнім слові.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *