Я думав, ти крила вдягати мені допоможеш, Ми б небом ставали, вбираючи простір навкруг. Я був би твоїм розкуйовдженим Сонцем, а може, І Всесвітом цілим,
Позначка: душа
А лето переходит в осень
А лето плавно переходит в осень И ветер, спутав запад и восток, Берёзам золото вплетает в косы И хулиганит в волоса́х чуток. . А в
Я люблю свою осінь
Я люблю свою осінь – до болю красиву, Ніжну неба в ній просинь й помірні дощі. Вона дуже яскрава і трішечки сива… А в тумани
Сонця промені наскрізь прорізали ранок
Сонця промені наскрізь прорізали ранок, Обгорнули хмаринки, що високо в небі пливли… Перші тіні дерев уляглися на ґанок, Смілі кроки зробивши в цей день із
Я останусь в памяти твоей
Я оставлю след в душе твоей, Столь ранимой, безгранично нежной, Романтической, в любви – безбрежной, С благородством, верой и надеждой… Я оставлю след в душе
Сыграй-ка мне вальс
Сыграй-ка мне вальс ты «Под небом Парижа», А я уж станцую его… Пускай годы мчатся и старость всё ближе, Но мы отодвинем её. . На
