Я хочу рассказать вам одну забавную историю, которая случилась со мной и моей подругой, Милкой, прошлым летом. Уже сколько времени прошло, а мы до сих
Позначка: українка – найкраща жінка
Человек важнее
Летний день, пустой холодильник. С кем не бывает. Особенно тогда, когда жара ест тебя с середины, а выплевывает в наружу. Липкий пот скатывается с горячего
СЕРЦЕ НА ДОЛОНІ
Сучасні поетеси та поети – новітні Прометеї-диваки. До Бога вже добралися ракети, у схеми повдягалися віки. Обтягнута Земля залізним дротом, птахи залізні угорі гудуть. Були
З ювілеєм, прекрасна музо!!!
ЇЇ рядок ніжний і співучий, її поезії прості і незвичайні, її слово тонке і влучне, її думка мудра і глибока… Людмила Ромен (Шевченко) – справжня
Про систему роботи педагогічного колективу з обдарованими та здібними дітьми та шляхи створення максимальних умов їх розвитку.
Як поле засівається зерном, Так наша нива – розумом, красою і добром. А ми покликані ці зерна проростити – В дитячих душах щиро відродити… Народна
ЧТО КОМУ ДАНО
ВСТАНУ – ВЫСТОЮ Ворон ворону глаз не выклюет. Аист аисту не соврёт. А полынь-трава горечь выплюнет, Мимо кто пройдёт – подберёт. Голубь с голубем разворкуется.
ТОПОЛЬКА
Тополька виросла біля самої Петрової Гребінчикової хвіртки. Спочатку він її не помічав. А коли своїм вершком пересягнула розложисту, гіллясту вишеньку, чоловік зупинився, ніби не впізнав.
БУРУЛЬКА
Бурулька іскриться на сонці чарівна, Та, правда, недовго так сяє вона, Бо серце м’якеньке ця має царівна. Як сонце пригріло – лишилась вода. Не віриться
ОГИДНЕ ВИДОВИЩЕ
НЕЖДАНА ЗУСТРІЧ Вони сидять – розлучниця і бувший, А я йду мимо – чорт мене поніс! Вони сидять, напружено надувшись, Собі шепочуть тихо щось під
Язика хам
Язика хам Горе як у жінки, довгий язичок. Зразу ж виникає море балачок. І в такому домі радощів нема. Завжди як в дур-домі, рівна з
Пізнє щастя
Пізнє щастя. Осінь дерева розділа. Вітер у кронах шумить. Від неприкритого тіла Серце від болю щемить Морось холодна покрила. Землю і жовті листки. Сум у
Моя бабуся
Моя бабуся Гнилий сарай, мітла та ступа Старенька хата край села. І трав цілющих ціла купа Так пращурка моя жила. Заходиш, піч, одна кімната Без