Гей, за обрії покотилося. Покотилося й розлетілося Зорями,мріями,хмаринками, Комусь-сміхом, а комусь – сльозинками. Гей,бо ж,обрії, Що намріяли? Думи-думоньки Чим ви міряли? – Чиїмось ночами недоспаними,
Позначка: патріот
Пам’яті Андрія Кузьменка
(Кузьми Скрябіна) Не бува почуттів забагато. Все, що в серці є, треба віддати. Щоб тебе розуміли усюди, Щоб тобі посміхалися люди. Тет-а-тет із вечірньой зорею,
Дерево Правди
Я дерево Правди, гіллясте, живуче, стою я на вітрі, квітую на кручі. Ні ворог, ні ворон, лихий і проклятий, співучого віття не зміг обкарнати. Я
Загадково-аномальне птахопадіння?!
КРИКИ у НЕБІ над ХМЕЛОВОМ. ПУБЛІКАЦІЯ 1. Щ о за крик в небі нічному, у магнітно-буряному? Щ о за п т а х и з
Загадково-аномальне явище: падіння гагар?
ЧОМУ ПАДАЛИ ГАГАРИ? ПУБЛІКАЦІЯ 2 Чорнобілі, такі – гарні? Поетично-сонетарні! То – гагари невгомонні, статусно є охоронні!?… В.Б. У попередньоу матеріалі (Див. Публікацію 1) йшлося
З ювілеєм, земляцтво!
Стрімко летить час… Здавалося б, ще зовсім недавно відзначалася 10-а річниця створення Роменського земляцтва у Києві, а вже цьогоріч у липні буде 20-річний ювілей цієї
Спадок доброти і мудрості…
У сім’ї – батько, в родині – старійшина. Це ті, у кого ми вчимося і поруч із ким почуваємося комфортно і впевнено. А чи може
Радяться земляки
Не відаючи етимології слова «земляцтво», я все ж упевнений, що той, хто вперше його промовив, був сповнений добрих почуттів не лише до власної родини, роду,
Моє місто
У Ромнах – зимно. На вулицях міста, передчуваючи довгу розлуку, бешкетує лютий. То ковзається на полонених ожеледицею вулицях, збиваючи з ніг перехожих, то стовбичить біля
Ромен
Когда то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался
Ромен-цвіт на чужині
У Франції, в маленькому порту, Де суша скінчилась, де берег океану – Ніколи б не подумав, що знайду Букетик квітів. Прямо в серці рана Відкрилася,
Постать
Пам’ятник у Ромні Усе так звичайно, буденно і просто: Тарас на могилі сидить. Я ж бачу нестримну, рвучку його постать у русі… Щодня і щомить!..