Будаков Андрій | Ромен. Літературно-історичний альманах.

Дипломатична паскуда

Звіт представника орків в ООН У житті я мов паскуда. Все не так мені. В яслях гадив по пів-пуда – Гарні були дні. А у

«Слугою» Я не став. Не був, також, і паном. Але я справді знав, Що вводять нас в оману. Колись в кпрс «Засватати» хотіли, Дубовий інтерес

Я його уночі сам створив, Коли Місяць за хмарами спав. Я лежав, землю-матінку рив І по краю її розгортав. У думках моїх ширився світ: Круті

Ходив я в Армію. Служив, Зростаючи в кар’єрі. На різних теренах блудив. У різні входив двері. Сім’ю не бачив. Полігон Займав і дні і ночі.

Хотів би сказати, наразі, Бабусі своїй, батьку й мамі, Що зараз з росії пруть мразі До мене, до цього незнані. Ви зараз спочиєте в мирі,

Прийшла біда в моє село, Лихі часи настали. Таке й раніше вже було Та вижили ми, встали. Фашиські морди бачу знов, Їх камуфляж огидний. Колись