Обрії

Обрії

Гей, за обрії покотилося.
Покотилося й розлетілося
Зорями,мріями,хмаринками,
Комусь-сміхом, а комусь – сльозинками.
Гей,бо ж,обрії,
Що намріяли?
Думи-думоньки
Чим ви міряли? –
Чиїмось ночами недоспаними,
Чиїмись серцями закоханими,
Чиєюсь журбою із радістю,
Чиєюсь любов’ю чи заздрістю.
Хатами, мальвами заквітчані,
Линуть в небо над сторіччями,
Плинуть краєм все рядочками,
Виростуть синами й дочками,
Линуть мовою солов’їною,
Славлять неньку Україну.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *