Я давно не була на подвір’ї старенької хати, Не ступала ногою на батьківський рідний поріг, Де з теплом і любов’ю стрічала нас любляча мати, Коли
Позначка: народ України
Естет
Одгуляв свайбовий день Филимон, наразі. Ліг з дружиною в постель, Увесь у повазі. Наче справжній джентльмен, Там, мерсі, пардоньте, Каву в ліжко, як бармен, Глянути
Сонця промені наскрізь прорізали ранок
Сонця промені наскрізь прорізали ранок, Обгорнули хмаринки, що високо в небі пливли… Перші тіні дерев уляглися на ґанок, Смілі кроки зробивши в цей день із
Осередок історії й культури
Академік Валентин В.БУГРИМ, доктор філософії, історик, письменник, шевченкознавець, генерал-хорунжий Українського козацтва До 100-річчя РОМЕНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ 18 травня – Всесвітній день музеїв Музей – то
Вишиванки
У моїх вишиванках – вся доля: І недоспані ночі, і дні, І любов, і незламная воля, І умілії руки мої. . За стібочком – стібочок…
Це Перемога, коли спокою нема
Це Перемога, коли спокою нема, Коли стріляють приспані патрони, Коли ще Нігоянівська зима Змінила всі неписані закони. Це Перемога, коли втомлена весна Бузковим квітом вабить
Прощальний лист
Коли отримаєш листа, Мене в живих уже не буде. На розстріл завтра поведуть Німецькі пси. А це не люди. Повір, мій брате, не боюсь! Смертей
Балада про братів
ФОТОТВІРИМ На світлині зліва направо: Олександр (1922 р.н.), Олексій (1920 р.н.), Володимир (1925 р.н.) – БУГРИМИ, рідні брати, с. Хмелів Роменського району на Сумщині. Коли
Ты идешь? Я с тобой.
Ты идешь? Я с тобой. Куда? А без разницы. Как прикажешь. Мне бы только попасть туда, Где ты раны теплом замажешь. Истерзая собою мрак, Растворяя
Роменському району – бути!
ЗВЕРНЕННЯ громадськості України і зарубіжжя на підтримку депутатів Сумської обласної ради щодо збереження та розвитку Роменського району! Роменський район здавен є агро-промислово і торгівельно розвинутим.
По чому пізнаєш роменця?..
По чому пізнаєш роменця?.. Як в полі зелене стебельце, я ріс землелюбом, самітником був. Ніколи не був я роменцем, бо вже і стежину до міста
Стрижі
Знов стрижі над вікнами селились, Закінчивши перельоту дні. Хоч і крилоньки в путі стомились, Лаштували гнізда навесні. . Дзьобиком соломинки носили Зранку до вечірньої зорі…