Тече ріка, не радісно тече крізь мій народ, і він тече рікою. Одні на Схід, а інші без речей – хіба торбинка – стежкою гінкою
Категорія: Позняк Надія
Надія Позняк народилася в с.Вовківці Роменського району Сумської області. Мешкає в м. Суми, авторка збірок поезій «Шкіра», «Ряди Фур’є». Друкувалася в сумських, всеукраїнських і зарубіжних альманахах та часописах. Авторка має відзнаки всеукраїнських, міжнародних літературних конкурсів і фестивалів, є лауреатом всеукраїнських літературних премій. |
Цей захід сонця схожий на печаль
Цей захід сонця схожий на печаль, яку несу в собі отак роками між тим, що відкривається очам: і правдою живою, і плітками. По небу щедро
Смерть буває красивою навіть
Смерть буває красивою навіть – подивися на осінь, і ти побачиш: в останній октаві лист упав до безхмарності. І дзвенять візерунчасті крони, в супокої та
Ти хоч криком кричи
Ти хоч криком кричи, а хоч плач, хоч мовчи – незалежність твоя, що волошка у полі. Припадеш до землі, наче зірка вночі, підійматимеш душу, мов
Така солодка нерухома тиша
Така солодка нерухома тиша, що трави – трохи ще – і задзвенять. Два крісла, столик, окуляри, їжа… За Цельсієм повітря – двадцять п’ять. І Псел
Попіл на очі солоні лягає
Стрінеш того, хто назветься тобі сестрою, братом, батьками, дочкою, яку не родила. Візьмеш перо – загартовану вишколом зброю, в шати одягнеш прицільно крізь мороки диму.