Батьківська хата

Вікна батьківської хати

Я давно не була
на подвір’ї старенької хати,
Не ступала ногою
на батьківський рідний поріг,
Де з теплом і любов’ю
стрічала нас любляча мати,
Коли ми повертались до неї
з далеких доріг.
.
Нині інший господар
живе й хазяйнує у домі,
Як колись, вечорами
там світиться вогник в вікні…
Вже могла б і забути ті вікна –
з дитинства знайомі,
Та приснилось в цю ніч:
вони в душу дивились мені…

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *