Ми на землі всього лиш люди,
А не Боги, запам’ятай.
Судить не нам, а Бог нас буде…
Кого до пекла… , кого в рай.
Ми грішні всі, а хто безгрішний,
То є святий, гляди – впізнай.
Можливо Він, он той… убогий.
Від кого відвернувся. Гай
На взрид шепоче: ” Он каліка,
Без ніг сидить. Не відвертай
Своїх очей від нього, краще
Любов свою йому віддай”.
Можливо, то свята людина:
Безгрішна, праведна, мирська.
Ти подивись уважно в очі.
Ні, не на відстані, зблизька.
Подай їй руку щоб підняти
З колін на ноги, поспіши.
Вона немає чого дати
Тобі за це, то не гріши.
Зігрій її все ж ніжним словом
І не соромся обійнять…
За висохлі, худенькі плечі.
Допоможи їй дух піднять.
Можливо це свята людина.
До нас її сам Бог послав.
Й за нами Він з небес усердно,
За цим усим спостерігав.
Ми на землі всього лиш люди.
Ми не Боги, запам’ятай.
Живи по-совісті і рота
У чистоті свого тримай.